Організація захисту від надзвичайних ситуацій

 

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ




 

Природні НС є результатом прояву стихійних сил природи які призводять до стихійного лиха.
Стихійне лихо - явище природи надзвичайного характеру, наслідком якого є порушення життєдіяльності людей, знищення матеріальних цінностей і загибелі людей.
Надзвичайні ситуації природного характеру виникають внаслідок прояву небезпечних природних явищ - подій природного походження, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть впливати на життєдіяльність населення.
За походженням природні явища надзвичайного характеру поділяють на такі
види:
-    геологічні (землетруси, обвали, зсуви);
-    метеорологічні (бурі, урагани, смерчі, зливи, сильні снігопади, ожеледь);
-    гідрологічні (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.);
-    природні пожежі лісових, торф’яних і хлібних масивів;
-     масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин (епідемії, епізоотії, епіфітотії).
В залежності від сфери прояву їх можна поділити на чотири групи:
-    Літосферні (землетруси, зсуви);
-    Гідросферні (повені, цунамі);
-    Атмосферні (бурі, урагани, смерчі);
-    Космічні (астероїди, метеорити, космічні випромінювання).
Антропогенний вплив поширюється і на прояв природних небезпек. Порушення рівноваги в природі в результаті діяльності людини призводить до зростання вірогідності небезпечних подій. Так, близько 80 % зсувів пов’язано з діяльністю людини.
За наявними оцінками, кількість небезпечних природних подій на Землі з часом не зростає або майже не зростає, але людські жертви і матеріальні збитки збільшуються. Тільки у 2006 р. було зафіксовано 395 стихійних лих, жертвами яких стали 21 тис. 342 людини. Україна за кількістю жертв зайняла восьме місце (загинула 801 людина). Кількість людей, що опинились в зоні лиха - 131,5 млн. Збитки від стихійних лих у 2006 р. становили 19 млрд. дол., а ще більше у 2005 р. - 210 млрд. дол. (тоді ураганом «Катріна» було повністю зруйновано м. Новий Орлеан, США). Щорічно ймовірність загибелі жителя планети від природних небезпек орієнтовано становить 10-5, тобто на кожні 100 тис. жителів гине одна людина.
В результаті вирубування лісу зростає активність селів, збільшується збиток від повені. Це наочно підтвердила катастрофічна повінь у Закарпатті у листопаді 1998 року.
Таким чином запобігання виникненню НС природного характеру, зниження їх наслідків і ефективний захист людей від природних небезпек є актуальною проблемою. Передумовою цьому є глибоке вивчення причин і механізмів прояву природних небезпек, що дозволяє передбачити їх, прогнозувати наслідки і проваджувати як активні (будівництво інженерних споруд і т.ін.), так і пасивні заходи щодо захисту життєдіяльності в районах лиха.
НАСЛІДКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСІВ
Землетрус - підземні поштовхи і коливання земної поверхні. Вони бувають тектонічні, вулканічні, обвальні, при падінні метеоритів та ін. найчастіше відбуваються тектонічні землетруси, які пов'язані з горотворними процесами і розривами земної кори, в результаті чого утворюється енергія величезної сили.
Щорічно на Землі відбувається більше 100 тис. тектонічних землетрусів, але не всі вони небезпечні. До десятка землетрусів на рік мають катастрофічний характер з утворенням складних осередків ураження. За декілька секунд руйнуються і затоплюються міста, руйнуються і деформуються будинки і споруди, комунально- енергетичні мережі, виникають пожежі, люди опиняються під завалами.
Основний вражаючий фактор землетрусу - сейсмічна хвиля.
Центр землетрусу (місце у товщі Землі, де виділилась енергія) називається гіпоцентром (гіпо - глибоко). Прямо над ним на поверхні землі знаходиться епіцентр (епі - мілко), навколо якого знаходиться область, що зазнає найсильніші поштовхи. Від гіпоцентру по твердому тілу землі розходяться пружинні хвилі: поздовжні та поперечні.
Основні параметри землетрусу, що характеризують силу і характер землетрусу є: магнітуда, глибина гіпоцентру, сила землетрусу (інтенсивність енергії на земній поверхні).

Магнітуда (М) - це міра оцінки загальної енергії землетрусу. Вимірюється за шкалою Ріхтера (в межах від 0 до 9 балів), на якій кожна наступна одиниця відповідає (40 - 50) - кратному збільшенню енергії коливань (верхня межа відповідає самому катастрофічному землетрусу). Запропонована американським вченим Ч. Ріхтером у 1935р. Магнітуда являє собою десятковий логарифм максимальної амплітуди зміщення земної кори (Xmax) по сейсмографу (в мікронах) на відстані 100 км від епіцентру землетрусу
Глибина землетрусу - положення центра землетрусу (гіпоцентру) відносно поверхні Землі. Може бути, в межах від 0 до 700 км. Чим більше глибина, тим на більшу відстань розповсюджуються поздовжні хвилі.
Сила землетрусу (інтенсивність енергії) - енергія коливань на поверхні землі. Вимірюється за міжнародною шкалою МSК-64 в балах від 1 до 12.
Землетрус силою: 1 бал - непомітний, 2 - дуже слабкий, 3 - слабкий, 4 помірний, 5 - досить сильний, 6 - сильний, 7 - дуже сильний, 8 - руйнівний, 9 - спустошуючий, 10 - знищуючий, 11 - катастрофічний, 12 - сильно катастрофічний.
Осередки ураження при землетрусах утворюються при силі V балів і більше. В залежності від сили землетрусу по ступеню руйнування в осередку умовно можна виділити 4 зони: слабких, середніх, сильних і повних руйнувань.
Наведені в табл.  співвідношення наслідків землетрусів і інших стихійних лих з наслідками вибухів в залежності від надмірного тиску АРф дозволяє, по аналогії прогнозувати можливу обстановку і вести роботи по підвищенню стійкості будинків і споруд, організації захисту людей і рятувальних робіт, підвищенню безпеки життєдіяльності в умовах НС, використовуючи табличні дані для ударної хвилі.

Характеристика зон руйнувань в осередку ураження під час аварій і стихійних лих

Зони

руйнувань

Сила

землетрусу,

бали.

Бурі, урагани, смерчі

Надмірний тиск

при вибухах Арф, кПа

Збитки(% виходу з ладу обладнання)

сила вітру

Швидкість вітру, м/с.

Слабких

У-УІ

9

18-22

10-20

10-30

Середніх

VП-VШ

11

22-30

20-30

30-50

Сильних

IX -Х

12-13

30-50

30-50

50-90

Повних

ХІ-ХІІ

13-17

>50

>50

90-100

 

 

Заходи щодо захисту від наслідків землетрусів поділяються на попередні і дії під час землетрусу.
Попередні заходи захисту від землетрусів:
•    Сейсмостійке будівництво;
•    Нейтралізація джерел підвищеної небезпеки;
Підготовка служб рятування і ліквідації наслідків землетрусу;
Наявність в кожному будинку запасів продуктів, води на 3 - 5 доби,
аптечок
Навчання населення правилам поведінки під час землетрусів.
З початком землетрусу люди, які знаходяться в будинках до 2-го поверху, повинні терміново покинути приміщення і вийти на відкрите місце (за 25-30 с). В разі неможливості покинути будинок стати в прорізі дверей або капітальних внутрішніх стін. Вимкнути світло, газ, воду. Після припинення підземних поштовхів
 
покинути приміщення (ліфтом користуватись заборонено). Знаходячись на вулиці, відійти подалі від будинків і споруд, стовпів і ліній електропередач. Знаходячись в автомобілі, негайно зупинитись у безпечному місті та перечекати поштовхи.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПІД ЧАС ПОВІНІ
Повінь - тимчасове затоплення суші водою в результаті розливу річок вище звичайного горизонту внаслідок танення снігів, зливних дощів, льодових заторів або обвалу, руйнування дамб і гребель та інше. В приморських районах затоплення може бути під впливом гравітаційних хвиль підводного землетрусу - цунамі (в перекладі з японського - «велика хвиля в гавані»). Класифікація повеней за причинами виникнення наведена в табл. 2.2.
За кількістю людських жертв і матеріальних збитків, що припадають на одиницю площі, повені займають друге місце після землетрусів. Вражаючим фактором повені є руйнуюча дія мас води.
Основними параметрами повені є: глибина затоплення, ширина території, що затоплюється, максимальна швидкість потоку води, тривалість затоплення.
Таблиця  Класифікація повеней за причинами виникнення

Найменування

повеней

Причини виникнення

Висота підйому води

Тривалість

Повідь

Весняне танення снігу

2-3 м на малих, 15-20 м на великих ріках

До 15-20 діб на малих, 2-3 міс. на великих.

Паводкові

Дощі, зимові відлиги

Декілька метрів

До 15-20 діб на малих, гірські річки - декілька діб.

Зливневі

Інтенсивні короткочасні зливи

До 20-30

Декілька діб

Запорні

Запори - осінньо-зимові скупчення шури

3-4, рідко 8 м

До 4-5 діб

Селеві

Змиття з гірських схилів пухкого ґрунту

Від 2-4 до 80-100 м

До декількох годин

Нагонні

Нагонні води в гирло річок при приливах, сильних вітрах

Від 2-3 м до 10-12 м

До 18-20 діб

Завальні

Перекриття річок обвалом, зсувами

Від декількох десятків до сотень метрів

Декілька годин до прориву завалу

Аварії на ГЕС

Зруйнування греблі

Десятки метрів

Декілька днів

 

 

 

Таблиця Наслідки дії води при руйнуванні греблі

 

 

Слабкі

Середні

Сильні

йз, м

^тах, м/с

йз, м

^тах, м/с

Й3, м

^тах, м/с

1

Дерев’яні будинки (1-2 поверхи)

1

1

2,5

1,5

3,5

2

2

Цегляні малоповерхові

2

1

3

2

4

2,5

3

Цегляні середньо поверхові

2,5

1,5

4

2,5

6

3

4

Промислові з легким металевим каркасом

2

1,5

3,5

2

5

2,5

5

Промислові 3 важким металевим або залізобетонним каркасом

3

1,5

6

 

8

4

6

Бетонні і залізобетонні будинки антисейсмічної конструкції

4

1,5

9

3

12

4

 

Таблиця Залежності параметрів хвилі прориву від ємності водосховища, ширини прориву і відстані до греблі

 

Параметри

Відстань до греблі, км

 

0

25

50

100

150

200

250

Висота хвилі прориву hз, м

0,25Н

0,2Н

0,15Н

0,075Н

0,05Н

0,03Н

0,02Н

Тривалість хвилі прориву їз ,год

т

1,7Т

2,6Т

 

Самим ефективним засобом захисту від повені є евакуація людей і матеріальних цінностей з можливої зони затоплення. Перед евакуацією необхідно відключити в будинках електроенергію і газ, взяти запас продуктів, медикаментів, документи і відбути за зазначеним маршрутом. При раптовій повені терміново покинути будинок і зайняти найближчий пагорб або верхні поверхи будинків, залізти на горище або дах, вивісити біле або кольорове полотнище і чекати рятівників.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПІД ЧАС БУРІ, УРАГАНІВ, СМЕРЧІ
Урагани, бурі і смерчі - надзвичайно швидкі рухи повітря або вітри. Виникають звичайно при проходженні глибоких циклонів і на периферії великих антициклонів. Швидкість вітру досягає від 60 до 240 км/год і навіть надзвукової (швидкість звуку в повітрі 331,8 км/с=1194 км/год). Сила вітру за шкалою Бофорта більше 8-9 балів.
Циклони - це гігантськи атмосферні вихрі зі спадаючим до центру тиском повітря і циркуляцією його навколо центру проти годинникової стрілки в північній півкулі і в напрямку годинникової стрілки - в південній. Ширина циклонів від декількох сотень до декількох тисяч кілометрів.
Антициклон - це область підвищеного тиску з максимумом у центрі. Погода малохмарна, напрям вітрів у антициклоні спрямований проти напрямку вітрів у циклоні.
Циклони бувають тропічні і поза тропічні. Тропічні циклони Атлантичного океану називають ураганами, західної частини Тихого океану - тайфунами.
Вражаючий фактор бурі, урагану, смерчу - руйнівна сила повітряних мас. Основний параметр - швидкісний напір (динамічні навантаження потоку повітря)
ЛРСК:
ДРСК = Рп * У , Па,-5
де: рп - густина повітря, г/см ; V- швидкість вітру, м/с.
Ураган (тайфун) - вітер силою 12 балів і більше. Його швидкість перевищує 32 м/с. Ураган спустошує все на своєму шляху: ламає дерева, руйнує будівлі. Тайфуни супроводжуються зливами, на морі утворюють величезні хвилі висотою більше 10 м, що викликає руйнування і затоплення прибережних районів. Середня тривалість урагану близько 9 днів, максимальна - 4 тижні.
За згубним впливом на інженерні споруди урагани ніяк не поступаються землетрусам. Урагани можуть служити природним аналогом декількох термоядерних вибухів. В радіусі до 160 км від його центру може утворитися осередок ураження з зонами сильних і повних руйнувань.
Буря (шторм) - вітер силою 8-11 балів, швидкість вітру досягає 20 - 30 м/с і викликає великі руйнування: вириває з корінням дерева, валяє машини, крани, руйнує будівлі, обриває лінії зв'язку і електропередач, викликає сильні хвилювання на воді. Поряд з руйнуванням викликає ерозію, вивітрювання ґрунту, загибель посівів (пильні, піщані бурі). В осередку ураження утворюються зони середніх і слабких руйнувань.
Смерчі - вихровий рух повітря, що виникає у грозовій хмарі і потім розповсюджується у вигляді гігантського чорного рукава або хобота, розрідженого всередині. Діаметр рукава біля 30 м, висота 800 - 1500 м. За час свого існування може пройти шлях довжиною 40-60 км. В Європі їх називають «тромби», а в Америці - «торнадо». Смерчі володіють великою швидкістю вітру, що перевищує інколи швидкість звука, всередині розрідження настільки велике, що споруди, опинившись всередині смерчу, руйнуються від вибуху. Відбувається теж саме, що і від ударної хвилі в фазі розрідження. На шляху руху смерч вириває з корінням дерева, валяє автомобілі і поїзди, піднімає в повітря будівлі або повністю їх руйнує. Смерч втягує в себе воду невеликих озер, переносить на великі відстані і виливає разом з дощем.
 
Осередки ураження при бурях, ураганах, смерчах характеризуються шириною, глибиною, площею і зонами руйнування: повних, сильних, середніх і слабких.
Бурі, урагани, смерчі прогнозуються, за ними можна стежити і населення може бути завчасно оповіщене про наближення стихії, що дозволяє провести заходи щодо захисту. Дії людей під час бурі, урагану:
-     закрити щільно вікна, двері, горищні люки;
-     з балконів, лоджій прибрати предмети, що можуть бути скинуті вітром;
-     загасити вогонь в печах;
-     укритися в сховищі, заглибленому приміщенні (підвал, погреб) або природному укритті (яр, канава, яма), або щільно притулитися до землі.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПІД ЧАС ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ
Пожежа - це горіння, що розповсюджується стихійно. Вражаючими факторами пожежі є теплове випромінювання і токсична дія продуктів горіння. Основні параметри факторів - температура (°С), концентрація токсичних речовин (мг/л). Висока температура викликає займання всього, що знаходиться в районі пожежі; задимленість дратує людей і тварин і викликає отруєння окисом вуглецю (СО).
Лісові пожежі - небезпечне стихійне лихо. Вони знищують цінні матеріали (ліс, торф та інші), становлять велику загрозу для людей, населених пунктів, промислових об'єктів, розташованих в лісі.
Світова статистика свідчить, що причинами лісових пожеж у 90-95% випадків є недбале поводження людей з вогнем.
Територія, на який виникла або розвивається пожежа, називається зоною пожежі, а місце її виникнення - осередком пожежі. Лісові пожежі бувають трьох видів:
-     низова, коли горить сухий трав'яний покров, лісова підстилка, сушняк; висота вогню 0,5-1,5 м;
-     верхова, коли горить весь ліс зі споду до верху або тільки крони дерев (розвивається з низового);
-     торф’яна (підземна), коли горить торф на глибині. За швидкістю розповсюдження вогню лісові і торф’яні пожежі поділяються на три категорії: сильні, середньої сили і слабкі (табл. )

 

Таблиця Характеристики лісових і торф’яних пожеж

Види пожеж

Швидкість розповсюдження, м/хв

Слабка

Середня

Сильна

Торф’яна

До 0,2 5

До 0,5

Більше 0,5

Низова

До 1

1 - 3

3 і більше

Верхова

До 3

3 - 100

100 і більше

 

Лісові пожежі за характером розповсюдження і охопленням площі поділяються на зони окремих, масових і суцільних пожеж.
Зона окремих пожеж характеризується виникненням незначної кількості окремих пожеж розосереджених на площі.
Зона масових пожеж - сукупність водночас виниклих окремих пожеж. Зона суцільних пожеж характеризується швидким розвитком і розповсюдженням, високими температурою, задимленістю і загазованістю, небезпечними для життя. Проїзд через зону практично неможливий.
Захист людей і матеріальних цінностей в зоні лісових (торф’яних) пожеж досягається завчасною їх евакуацією, вивезенням в безпечні місця і активною боротьбою з пожежею: гасіння, локалізація.
Боротьба з масовими лісовими пожежами дуже складна і може відбуватися тривалий час. Основними способами гасіння лісових пожеж є:
-     гасіння краю низової пожежі водою або хімічними розчинами,які гасять пожежу; закидання краю пожежі землею, нахльостуванням вогню віниками з гілок та інше;
-     створення захисних мінералізованих смуг або канав на шляху розповсюдження пожежі;
-     спрямування зустрічного вогню низової пожежі (підпалення лісової підстилки назустріч основній пожежі від створеної у відповідному місці опорної мінералізованої смуги).
Виходити з зони лісової пожежі треба в протилежному вітру напрямку, використовуючи відкриті ділянки - галявини, просіки, дороги, річки. Місце для відпочинку вибирати не ближче 400 м від локалізованої пожежі.
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВНАСЛІДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗВИЧАЙНИХ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ
До звичайних засобів ураження належать фугасні, осколкові, запальні боєприпаси, боєприпаси об’ємного вибуху, високоточна зброя тощо.
Сучасні звичайні засоби ураження мають велику руйнівну силу і за дією на будинки та споруди наближаються до ядерних боєприпасів. Найбільш руйнівними є боєприпаси об’ємного вибуху (вакуумні), кумулятивні і бетонобійні бомби, запальні боєприпаси. Унаслідок застосування цих засобів у містах, населених пунктах і об’єктах можуть утворитися ОУ, які характеризуються різним ступенем руйнування будинків і споруд, утворенням масових пожеж, завалами доріг і проїздів, руйнуванням і ушкодженням інженерних мереж.
Фугасні бомби застосовують найчастіше у поєднанні із запальними: перші руйнують будинки, другі поширюють пожежі, які виникають від вибухів фугасних бомб і викликають нові загоряння.
На відміну від ядерного осередку, в осередку від застосування звичайних засобів ураження масові руйнування виникають не одночасно, а впродовж тривалішого часу, крім того, немає радіоактивного зараження (якщо не зруйновані радіаційно небезпечні об’єкти).
 
Іншими словами, осередки не будуть настільки значними за характером ураження і масштабами руйнування, як при ядерному вибуху. Це деякою мірою дозволить швидше локалізувати аварії і виконати аварійно-відбудовні роботи.
Об’єм і характер руйнувань залежать, передусім, від калібру боєприпасів і щільності їх застосування.
У містах із високою щільністю забудови варто очікувати суцільні завали, якщо надмірний тиск УХ сягає 30 кПа і більше. Об’єм завалу для малоповерхових промислових будинків може становити 10-20 %, а для багатоповерхових житлових - 35-50 % від загального будівельного об’єму будинків.




Создан 07 фев 2015