Організація захисту від надзвичайних ситуацій

 

ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ




ОСНОВНІ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ


Для ефективного виконання завдань ЦЗ реалізують систему заходів, а саме:
1.    Оповіщення та інформування населення про загрозу чи виникнення НС.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і території від НС техногенного і природного характеру, про виникнення НС, методи та способи захисту, про вжиті заходи щодо забезпечення захисту.
Оповіщення про загрозу виникнення НС і постійне інформування населення про перебіг подій і зміну обстановки здійснюють за допомогою завчасно створених загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення, систем оповіщення на об’єктах господарювання, локальних систем оповіщення в зонах можливого катастрофічного затоплення, у районах розміщення радіаційно- і хімічно небезпечних підприємств, інших об’єктів підвищеної небезпеки. У системі оповіщення використовують технічні засоби загальнодержавної і галузевих систем зв’язку, радіо- і телемереж та інших засобів передавання інформації.
Оповіщення - це доведення до органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення сигналів і повідомлень про загрозу та виникнення НС.
Система оповіщення має бути своєчасно створена на загальнодержавному, регіональному, місцевому та об’єктовому рінях, підтримуватися в постійній готовності до оповіщення населення про НС та постійного інформування його про наявну обстановку.
Система оповіщення - це комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури та технічних засобів (зв’язку, мережі радіомовлення та телебачення).
Система централізованого оповіщення у сфері ЦЗ забезпечує можливість циркулярного та вибіркового оповіщення посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій, а також населення.
На потенційно небезпечних підприємствах створюються локальні або об’єктові системи оповіщення працівників та населення прилеглих територій, а також інших підприємств, організацій, установ, які можуть опинитися в зоні ураження в разі виникнення на них НС. Локальні системи сполучені з регіональними системами централізованого оповіщення.
Для прийому повідомлень ЦЗ на підприємствах, в установах і організаціях встановлюють гучномовці, які підключаються до міської (районної) радіотрансляційної мережі. У будинках та квартирах репродуктор слід тримати постійно увімкненим.
Оповіщення керівного складу об’єкта може здійснюватися за допомогою телефону за списком, або ж за допомогою розсильних як транспортом, так і пішки. Оповіщення населення покладається на оперативних чергових відповідних територіальних органів управління ЦЗ, а також можуть залучатися сили і засоби МВС.
Оповіщення населення у разі будь-якої НС здійснюється за єдиним сигналом: «УВАГА ВСІМ!» Сигнал доводиться до населення уривчастим звучанням електросирен, гудками підприємств, транспорту тощо.
За цим сигналом населення повинно ввімкнути радіо- і телемовлення та уважно слухати інформацію (повідомлення), що передаються територіальними органами ЦЗ, потенційно небезпечними підприємствами.
На пунктах управління, звідки здійснюється оповіщення, заздалегідь розроблено і закладено в систему варіанти текстів для передавання повідомлення в різних можливих ситуаціях у мирний час та на період війни.
Встановлено такі сигнали оповіщення населення в мирний час у разі НС:
-     «Аварія на атомній електростанції»;
-     «Аварія на хімічно небезпечному об’єкті»;
-     «Землетрус»;
-«Затоплення»;
-     «Штормове попередження».
Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі:
-     «Повітряна тривога». Цим сигналом населення попереджають про небезпеку ураження від застосування противником зброї. По радіо передається текст: «Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!» За сигналом об’єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все населення укривається в захисних спорудах;
-     «Відбій повітряної тривоги». За цим сигналом населення залишає захисні споруди і повертається на свої робочі місця і в житлові приміщення;
-     «Радіаційна небезпека» - подається в населених пунктах і в районах, в напрямку яких переміщується радіоактивна хмара, що утворилась від вибуху ядерного боєприпаса;
-     «Хімічна тривога» - подається у разі загрози або безпосереднього виявлення хімічного чи/або бактеріального нападу (зараження).
Формалізований зміст тексту повідомлення органу ЦЗ про надзвичайну ситуацію в разі аварії на хімічно небезпечному об’єкті може бути такий:
«УВАГА! Г оворить штаб цивільного захисту міста   
Громадяни! Сталася аварія на    із    викидом    небезпечної    хімічної
речовини     .    Хмара зараженого повітря поширюється в напрямку
Населенню, що проживає на вулицях    ,    необхідно перебувати у
приміщеннях, провести герметизацію квартир (будинків). Населенню, що
проживає на вулицях     ,    негайно    залишити    житлові    будинки,
приміщення підприємств, установ, організацій та вийти в район    .
Отриману інформацію сповістити сусідам. Надалі діяти відповідно до вказівок органу цивільного захисту».
2.     Укриття населення у захисних спорудах у разі виникнення НС.
З цією метою створюють фонд захисних споруд через:
-     освоєння підземного простору населених пунктів, пристосування і використання приміщень для укриття населення в НС;
-     дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших заглиблених приміщень, гірничих виробок і природних порожнин;
-     будівництво окремих сховищ і протирадіаційних укриттів;
-     будівництво в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів.
3.     Здійснення заходів з евакуації населення.
В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в особливий період основним способом захисту населення міст, де розташовані небезпечні об’єкти, є його евакуація і розміщення у зонах, безпечних для проживання.
Для своєчасного та організованого (без паніки і загибелі людей) проведення евакуації здійснюють підготовку, планування та управління проведенням евакуації.
4.     Медичний захист
Це заходи, спрямовані на запобігання або зменшення ступеня ураження людей завдяки своєчасному застосуванню медичних препаратів, наданню медичної допомоги постраждалим і їх лікуванню та психологічному відновленню, забезпеченню нормального епідемічного стану в зонах НС, контролю за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією.
Медичний захист може бути здійснений на належному рівні за умови завчасного створення та підготовки спеціальних медичних формувань, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна та техніки, планування і використання наявних сил та засобів, закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та господарювання.
Важливу роль у реалізації медичних заходів відіграє Державна служба медицини катастроф, що складається з медичних сил і засобів та лікувальних закладів центрального і територіального рівнів, а також Центри медико- психологічної реабілітації, створені у структурі санаторно-курортних закладів, що функціонують.
Організаційно-медичне керівництво Служби медицини катастроф здійснює Міністерство охорони здоров’я. Координує її діяльність на випадок НС Комісія з техногенно-екологічної безпеки та НС на відповідному рівні.
Медичний захист і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення включає:
-     надання медичної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, рятувальникам та іншим особам, які залучалися до виконання аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, проведення їх медико- психологічної реабілітації. Медична допомога населенню забезпечується службою медицини катастроф, керівництво якою здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я:
-     планування і використання сил та засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності;
-     своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
-     контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;
-     завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
-     утворення в умовах надзвичайних ситуацій необхідної кількості додаткових тимчасових мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;
-     накопичення медичного та спеціального майна і техніки;
-     підготовку та перепідготовку медичних працівників з надання екстреної медичної допомоги;
5.     Біологічний захист населення, тварин і рослин включає:
-     своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
-     прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;
-     проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;
-     своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
-     запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;
-     здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;
-     надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;
-     інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.
Біологічний захист населення, тварин і рослин додатково включає встановлення протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів та їх дотримання суб’єктами господарювання, закладами охорони здоров’я та населенням.
Здійснення заходів біологічного захисту покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
6.     Інженерний захист території
Здійснюється для створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним технологічним навантаженням та ризиком виникнення НС, а саме:
-     урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів небезпечних і катастрофічних явищ;
-     раціональне розміщення потенційно небезпечних об’єктів з урахуванням можливого впливу їх діяльності на безпеку населення і довкілля у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
-     будівництво споруд, будинків, інженерних мереж, транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
-     будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавових, протиерозійних інженерних споруд спеціального призначення та інші заходи.
Інженерний захист територій включає:
-     проведення районування територій за наявністю потенційно небезпечних об’єктів і небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, а також ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з ними;
-     віднесення міст до відповідних груп цивільного захисту та віднесення суб’єктів господарювання до відповідних категорій цивільного захисту;
-     розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту до відповідних видів містобудівної і проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації;
-     урахування можливих проявів небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів та негативних наслідків аварій під час розроблення генеральних планів населених пунктів і ведення містобудування;
-     розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій, що можуть статися на таких об’єктах;
-     розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;
-     будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
-     будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, їх утримання у функціональному стані;
-     обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, розроблення та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації;
-     інші заходи інженерного захисту територій залежно від ситуації, що склалася.
Здійснення заходів інженерного захисту територій покладається на суб’єктів забезпечення цивільного захисту.
Вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту, дотримання яких обов’язкове під час розроблення містобудівної та проектної документації, визначаються відповідно до Закону України «Про будівельні норми».
7.    Психологічний захист населення.
Заходи психологічного захисту населення спрямовуються на зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій і включають:
-     планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом;
-     своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;
-     виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;
-     використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;
-     здійснення інших заходів психологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.
Організація та здійснення заходів психологічного захисту населення покладаються на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

 

 



Создан 07 фев 2015