Організація захисту від надзвичайних ситуацій

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА ОБ’ЄКТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ




ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА ОБ’ЄКТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Об’єкт господарської діяльності (підприємство, установа, організація) - основна ланка в системі ЦЗ держави. На об’єкті, де зосереджено людські і матеріальні ресурси, здійснюють економічні і захисні заходи.
Відповідно до законодавства, керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, місцем у захисних спорудах, організовує евакозаходи, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність, виконує інші заходи з ЦЗ і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати. Власники потенційно небезпечних об’єктів відповідають також за оповіщення і захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об’єктах.
Начальником ЦЗ об’єкта є керівник об’єкта. Він відповідає за організацію і стан ЦЗ об’єкта, керує діями органів і сил цз під час проведення рятувальних робіт на ньому. Заступники начальника ЦЗ об’єкта допомагають йому з питань евакуації, матеріально-технічного постачання, інженерно-технічного забезпечення тощо (рис.).

Рис.  Структура ЦЗ об’єкта господарської діяльності


Органом повсякденного управління ЦЗ є відділ (сектор) з НС, який організовує і забезпечує повсякденне керівництво виконанням завдань ЦЗ на об’єкті.
Для підготовки та втілення в життя заходів з окремих напрямів створюють служби зв’язку та оповіщення, сховищ і укриттів, протипожежної охорони, охорони громадського порядку, медичної допомоги, протирадіаційного і протихімічного захисту, аварійно-технічного та матеріально-технічного забезпечення тощо. Начальниками служб призначають начальників установ, відділів, лабораторій, на базі яких вони утворюються.
Службу оповіщення і зв ’язку створюють на базі вузла зв’язку об’єкта. Головне завдання служби - забезпечити своєчасне оповіщення керівного складу та службовців про загрозу аварії, катастрофи, стихійного лиха, нападу противника; організувати зв’язок і підтримувати його в стані постійної готовності.
Протипожежну службу створюють на базі підрозділів відомчої пожежної охорони. Служба розробляє протипожежні профілактичні заходи і контролює їх виконання; організовує локалізацію і гасіння пожежі.
Медичну службу формують на базі медичного пункта, поліклініки об’єкта. На неї покладають організацію проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів, надання медичної допомоги потерпілим та евакуацію їх у лікувальні установи, медичне обслуговування робітників, службовців і членів їхніх сімей у місцях розосередження.
Службу охорони громадського порядку створюють на базі підрозділів відомчої охорони. Її завдання - організувати і забезпечити надійну охорону об’єкта,
 
громадського порядку в умовах НС, під час ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, а також у воєнний час.
Службу протирадіаційного і протихімічного захисту організовують на базі хімічної лабораторії чи цеху. На неї покладають розробку та здійснення заходів щодо захисту робітників і службовців, джерел водозабезпечення, радіаційного і хімічного спостереження, проведення заходів з ліквідації радіаційного і хімічного зараження та здійснення дозиметричного контролю.
Службу сховищ та укриттів організовують на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу. Вона розробляє план захисту робітників, службовців та їх сімей з використанням сховищ та укриттів, забезпечує їх готовність та правильну експлуатацію.
Аварійно-технічну службу створюють на базі виробничо-технічного відділу або відділу головного механіка. Служба розробляє та здійснює попереджувальні заходи, що підвищують стійкість основних споруд, інженерних мереж та комунікацій у нс, організовує проведення робіт з ліквідації і локалізації аварії на комунально-енергетичних мережах.
Службу матеріально-технічного забезпечення створюють на базі відділу матеріально-технічного постачання об’єкта. Вона організовує своєчасне забезпечення формувань усіма засобами оснащення, постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності робітників та службовців на об’єкті та у місцях розосередження, ремонт техніки і майна.
Транспортну службу організовують на базі транспортного відділу, гаражу об’єкта. Вона розробляє і здійснює заходи із забезпечення перевезень, пов’язаних із розосередженням працівників та доправлення їх до місця роботи, проведення рятувальних робіт.
Кожна служба створює, забезпечує, готує формування служби (групи, ланки) і керує ними під час виконання робіт.
Формування загального призначення - рятувальні загони (команди, групи, ланки), зведені рятувальні загони (команди), підпорядковані безпосередньо начальнику цз об’єкта. Кожне з них має свою структуру і можливості. Наприклад, зведена рятувальна команда (ЗРК) у своєму складі має підрозділи різного призначення, такі як ланка зв’язку і розвідки, дві рятувальні групи, група механізації, санітарна дружина тощо. ЗРК може самостійно виконувати основні рятувальні та інші невідкладні роботи (РНР) в осередку ураження.
Заходи на об’єкті господарської діяльності у сфері ЦЗ.
На підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності і підпорядкуювання у сфері ЦЗ проводять такі заходи:
-     планування і здійснення заходів щодо безпеки і захисту працівників від НС, зниження ризиків аварій, забезпечення сталого функціонування об’єкта в НС;
-     розроблення планів локалізації і ліквідації аварій ;
-     підтримування у готовності до застосування сил і засобів із запобігання та ліквідації наслідків НС;
-     створення матеріальних резервів на випадок НС;
-     забезпечення своєчасного оповіщення працівників про загрозу або виникнення НС.
На об’єкті планування роботи з питань запобігання і реагування на НС відбувається на підставі експертної оцінки, прогнозу наслідків можливих НС.
На об’єкті розроблюють «План дій» - мотивоване рішення керівника (начальника ЦЗ об’єкта) щодо організації і здійснення цивільного захисту об’єкта. Основне завдання «Плану дій» - збереження життя і здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. «План дій» складається з п’яти розділів.
У першому розділі оцінено (аналізовано) природний (топографічний), техногенний та екологічний стан місцевості (території), де розміщений об’єкт, наявність потенційно небезпечних об’єктів і можливий характер надзвичайних ситуацій.
Другий розділ присвячено оцінюванню (аналізу) об’єкта ЦЗ з урахуванням розташування його на місцевості, оцінюванню факторів, що будуть полегшувати або ускладнювати організацію та ведення ЦЗ об’єкта, пошуку шляхів уникнення або зменшення впливу негативних факторів.
У третьому розділі, крім рішень керівника щодо організації і ведення ЦЗ об’єкта в період запобігання або реагування на НС, окремо зазначено, як реагувати на можливі НС, пов’язані з потенційно небезпечними об’єктами, організувати спостереження, радіаційний, хімічний, медичний захист та евакуаційні заходи.
Четвертий розділ присвячено матеріально-технічному забезпеченню ЦЗ (протирадіаційне, протихімічне, медичне, протипожежне, транспортне, матеріальне тощо).
Заходи щодо організації управління, зв’язку, оповіщення та взаємодії наведено
в п ’ятому розділі.
До «Плану дій» додають:
-     схему управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії;
-     план евакуації об’єкта в заміську зону (план розосередження робітників і службовців);
-     план-календар дій у режимах діяльності (повсякденної, підвищеної готовності, НС);
-     карту (схему) регіону з позначеними на ній місцями розташування об’єкта, можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, графічну частину плану евакуації (розосередження) з необхідними розрахунками;
-     особисті плани дій керівного складу об’єкта, командирів формувань тощо.
«План дій» з планом реагування (якщо він розроблений окремо) та додатками, що забезпечують організоване та чітке виконання заходів ЦЗ щодо запобігання та реагування на НС, є «Планом цивільного захисту об’єкта».

 

 



Создан 07 фев 2015