Організація захисту від надзвичайних ситуацій

 

АВАРІЙНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ В УМОВАХ АВАРІЇ НА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНОМУ




ОБ'ЄКТІ  


В Україні серед різних об'єктів техносфери значну частину складають об'єкти хімічної галузі, тобто хімічні об'єкти, на яких знаходяться в обігу хімічні речовини.
Так, хімічні речовини, якими опанувало людство, необхідні та корисні, але водночас переважна їх більшість токсичні, і їх дія (вплив) на живі організми може призводити до токсичного ураження різного ступеня тяжкості.
Багато хімічних речовин, що використовуються у промисловості, до того ж і пожежоне-безпечні, а паро-повітряні суміші здатні вибухати. Таким чином, токсичність, пожежонебезпе-ка та вибухонебезпека є основними складовими небезпеки, якими характеризуються хімічні об'єкти. Тобто небезпеки, які властиві хімічним об'єктам, обумовлені наявністю у них токсичного та енергетичного потенціалу. Без урахування цих потенціалів немає сенсу говорити про можливість забезпечення хімічної безпеки, тобто створення такого стану захисту персоналу хімічно небезпечного об'єкта (ХНО), інших об'єктів економіки, населення та навколишнього середовища від хімічної небезпеки, при якому запобігаються, долаються або мінімізуються негативні наслідки потенційного виникнення такої небезпеки. Іншими словами - це такий стан захищеності людини і навколишнього середовища, коли токсикологічні та екотоксико-логічні ефекти органічних, неорганічних та металоорганічних сполук знаходяться на екологічно безпечному рівні, що дозволяє зберігати здоров'я населення та стан навколишнього середовища.
Система забезпечення хімічної безпеки повинна опиратися на аналіз і управління хімічними ризиками, виходячи із базового положення про допустимий рівень ризику, замість застарілого підходу стосовно забезпечення повної (абсолютної) безпеки.
У контексті вирішення проблеми хімічної безпеки суттєве місце відводиться прогнозуванню наслідків виливу (викиду) небезпечних
хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Таке прогнозування має за мету завчасно забезпечити максимально об'єктивними даними керівництво ХНО на випадок реальної аварії з виливом (викидом) небезпечної хімічної речовини (НХР). Важливість максимально об'єктивних даних обумовлена не тільки розумінням наявності небезпеки як небезпеки, а й рядом специфічних особливостей сучасних ХНО, без урахування яких втрачають сенс будь-які плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, а в умовах реальної аварії ефективність дій буде мінімальною. На наш погляд, доцільно звернути увагу на такі особливості ХНО:
1.   Використання агрегатів (обладнання) великої та надвеликої потужності, в яких сконцентровані значні маси токсичних хімічних речовин. Більшість обладнання працює в екстремальних умовах, зокрема, високий тиск і значне розрідження в технологічних апаратах, великі швидкості руху механізмів, коливання елементів обладнання та інше.
2.  Різноманітність виробничих середовищ, для більшості яких притаманні підвищена токсичність, горючість, спалахування і самозапалювання, вибухоспроможність, корозія та велика кількість структурних елементів різного призначення, від функціонування яких залежить безаварійна робота об'єкта в цілому.
3.  Наявність потенційно небезпечних процесів хімічних технологій: переробка й одержання вибухонебезпечних речовин, великошвид-кісні процеси та змішані процеси.
4.   Наявність автоматизованих систем управління, систем захисту і моніторингу. Оснащення сучасною обчислювальною технікою, мікропроцесорами, комп'ютерними системами, без урахування роботи яких неможливий аналіз надійності та рівня небезпеки на об'єкті.
Аналіз статистики та характеру хімічних аварій, прогностичні оцінки довгострокового (стратегічного) характеру свідчать, що тенден-
ція ймовірності хімічних аварій буде зберігатись і підвищуватись. Для цього є певні передумови, на які слід звертати увагу на етапі довгострокового прогнозування, зокрема:
-  ріст складних виробництв з використанням нових технологій, які вимагають високої концентрації енергії та НХР;
- великий і прогресуючий ріст зносу основних виробничих фондів і не тільки в хімічній галузі;
-   великі структурні зміни в економіці країни, які супроводжуються зупинкою низки виробництв, зруйнуванням господарських зв'язків і збоями в технологічних лініях;
-   накопичення відходів хімічного виробництва, небезпечних для населення та навколишнього середовища, що одночасно посилюється зниженням ефективності роботи наглядових органів влади;
- велика концентрація населення, що проживає поблизу ХНО в прогнозованих зонах можливого хімічного забруднення;
-   падіння технологічної та виробничої дисципліни, рівня кваліфікації технічного персоналу;
-   недостатній рівень (чи взагалі відсутність) запобіжних заходів, здатних зменшити масштаби наслідків хімічної аварії, знизити ризик її виникнення;
-  недостатньо відпрацьована, а в деяких випадках і суперечлива законодавча та нормативна база;
-  намагання зарубіжних держав і фірм інвестувати в Україну шкідливі виробництва та відходи шкідливих виробництв;
-  ймовірність тероризму на хімічно-небезпечних виробництвах.
Цілком зрозуміло, що необхідно розробляти та втілювати у практику нові підходи і принципи убезпечення хімічних виробництв. Головні вимоги: унеможливити особливо небезпечні аварії, які здатні спричинити загибель і ураження людей, значні матеріальні збитки та суттєво вплинути на навколишнє середовище; забезпечити можливість розраховувати, аналізувати та контролювати певні рівні безпеки. Найбільш раціональним (якщо не єдино можливим) шляхом реального зниження ризику хімічного ураження персоналу виробничих об'єктів, населен-
ня та навколишнього середовища, є суворе дотримання порядку введення в обіг нових хімічно небезпечних продуктів і технологій, проектування та створення відповідних виробництв, неухильне дотримання технологічних регламентів з урахуванням вимог безпеки. Все це, у свою чергу, повинно гарантовано забезпечувати заданий науково обґрунтований рівень безпеки на основі сучасних знань, технічних, технологічних і економічних можливостей, а також критеріїв безпеки, які витікають із прийнятих відповідним чином нормативно-провових актів (закони, стандарти, норми, правила, інструкції тощо).
Виконавши умови по довгостроковому прогнозуванню, зокрема, щодо забезпечення максимальної об'єктивності одержаних результатів, слід зосередити увагу на забезпеченні своєчасних і доцільних дій відповідних керівників і спеціальних служб в умовах реальної аварії.
В умовах аварії з виливом (викидом) НХР здійснення хімічного контролю має першочергове значення та цілком пов'язане з фактором часу. А тому, з метою ведення хімічного контролю та оперативного одержання даних про хімічну обстановку - завчасно, тобто в умовах нормальної роботи ХНО, слід виконати наступні заходи:
•  в містах, де мають місце НХР, на території ХНО, в межах санітарно-захисної зони, в населених пунктах, які розміщені в зоні потенційної небезпеки, встановити стаціонарні хімічні датчики - саме вони дають первинну інформацію про формування небезпечних концентрацій у часі і просторі;
•  створити автоматизовану систему контролю за хімічним забрудненням і оповіщення персоналу об'єкта та населення в зоні потенційної хімічної небезпеки;
•  реалізувати положення «Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки» (наказ МЧС від 6.8.2002 р. № 186);
• проводити періодичний контроль концентрацій НХР силами підпорядкованих хімічних лабораторій чи з залученням санітарно-епідеміологічних станцій.
«Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті»
(далі - «Методика НХР») на випадок такої аварії передбачає «аварійне прогнозування», яке здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого забруднення.
Щодо логіки «Методики НХР» зауважимо:
1. Термін «розвідка». На наш погляд, виконати аварійне прогнозування «за даними розвідки» у багатьох випадках хімічних аварій буде неможливо і першопричиною цього є фактор часу. «Методика НХР» не пояснює суть розвідки та її зміст і не відсилає до відповідних документів, за якими велась би хімічна розвідка.
2.  Аварійне прогнозування - це, швидше, оцінка хімічної обстановки, що виникла внаслідок аварії, яку необхідно здійснювати з урахуванням конкретних даних про НРХ (а це, відповідно, дані про фізичні, хімічні та токсичні властивості), кількість НХР, що охоплено станом аварії та реальні метеоумови. Наслідки оцінки хімічної обстановки і дані хімічної розвідки, якщо вона можлива та доцільна, будуть слугувати прогнозуванню можливого розвитку обстановки на ХНО та в зоні можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ).
Повертаючись до терміну «розвідка» («хімічна розвідка») стисло викладемо її зміст у нашому баченні.
Хімічна розвідка аварійного об'єкта і ЗМХЗ проводиться шляхом огляду елементів об'єкта і місцевості з проведенням замірів приладами хімічної розвідки концентрацій НХР, у першу чергу в місцях, де знаходяться чи можуть знаходитися люди та сільськогосподарські тварини. Ці дії доповнюються постійним спостереженням за обстановкою та напрямком вітру в приземному шарі повітря.
Задачами, які вирішує хімічна розвідка, можуть бути:
-  встановлення виду небезпеки (токсичне забруднення, вибух, пожежа), місця та характеру аварії - викид (вилив) шкідливих речовин, розрив або зруйнування обладнання;
- уточнення наявності забруднення та концентрації НХР на об'єктах робіт, меж і динаміки змін у масштабах хімічного забруднення;
-   визначення та оформлення проходів (шляхів обходу) в ЗМХЗ;
-  підготовка (збір) даних, необхідних для організації аварійно-рятувальних робіт і визначення заходів по забезпеченню хімічної безпеки населення та сил, що будуть проводити аварійно-рятувальні роботи;
-  спостереження і контроль обстановки в ЗМХЗ та своєчасне попередження про різкі зміни в характері обстановки.
Цілком зрозуміло, що для виконання таких завдань, окрім часу, необхідно мати підготовлених для їх виконання людей та відповідне обладнання. Отже, питання організації та ведення хімічної розвідки необхідно вирішувати заздалегідь і в контексті підготовки до ведення аварійно-рятувальних робіт.
Тому логічно було б зазначити: при виникненні аварії з виливом (викидом) НХР з урахуванням корекції наслідків завчасного (дострокового) прогнозування на конкретні дані про НХР, її кількість, метеоумови та (якщо це можливо і доцільно) дані хімічної розвідки, здійснюється оцінка хімічної обстановки з метою прийняття найбільш доцільного рішення на проведення аварійно-рятувальних робіт, заходів захисту населення і території.
Логічно і те, що завчасне (дострокове) прогнозування виконується в інтересах аварійного прогнозування залежно від можливого сценарію надзвичайної ситуації на ХНО, який залежить від агрегатного стану та фізико-хімічних властивостей НХР.
Таким чином, аварійне прогнозування за своїм змістом і логікою може бути доцільним і своєчасним тільки у випадку завчасної всебічної підготовки керівного складу, персоналу і технічних засобів. Методики такої підготовки і, зокрема, методики хімічної розвідки, потребують всебічного переосмислення і врахування все нових і нових обставин, які диктуються часом.

М. Плис, старший викладач;
М. Рогальов,
асистент,
Український державний
хіміко-технологічний університет



Создан 22 авг 2013