Організація захисту від надзвичайних ситуацій

 

Ренкомендації командиру формування




Інформаційний матеріал з характеристик невоєнізованих формувань

Конституція України визначила людину найвищою цінністю країни, а захист її життя, здоров'я і безпеки, як основну функцію держави. Саме тому Президент України прийняв рішення про створення МНС для реалізації цієї благородної місії. Необхідність створення його обумовлена соціально-економічною і політичною ситуацією, яка триває в нашій країні вже не один рік.

Характер діяльності Міністерства широкомасштабний і багато профільний. МНС України покликано бути не тільки головним організатором роботи щодо попередження, прогнозування і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а й координатором дій інших міністерств і відомств у цих напрямках.

Для захисту населення і територій, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного і воєнного характеру створюються сили ЦО (ЦЗ), спеціалізовані та НФ відповідно з повноваженнями Кабінету Міністрів України, міністерствами, відомствами, державними органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, суб'єктами господарської діяльності (далі СГД) усіх форм власності.

НФ складають найбільші по чисельності сили ЦО (ЦЗ). Тому знання їх організаційної структури, можливостей та порядку використання сприяє успішному виконанню поставлених перед ними завдань.

Законодавчі та інші правові акти щодо створення НФ ЦО (ЦЗ):

Закон України "Про ЦО України" від 3.02.1993 р. (3.02.2004 р.):

Ст. 11. Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному КМУ.

Ст. 12. Для забезпечення заходів з ЦО, захисту населення і територій від НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях» на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦО: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах НС на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення служб ЦО та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Положенні про ЦО України.

В області служби ІДУ створені Розпорядженням Одеської ОДА від 12 серпня 1999 р. № 771/А-99 "Про обласні спеціалізовані служби Цивільної оборони"

Закон України "Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру" від 8.06.2000р. № 1809-ПІ.

Ст. 23. Склад сил та засобів захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру.

До складу сил та засобів захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, єдина державна система, а також добровільні рятувальні формування, що залучаються до проведення відповідних робіт.

Ст. 25. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру:

... підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру.

Залучення громадян, які не є рятувальниками, до проведення АР робіт здійснюються за наявності рішення уповноваженого керівника з питань ліквідації НС, їх письмової згоди та обов'язкового особистого страхування за рахунок бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць (АТО). На громадян, які залучаються до проведення АРР, поширюється права, передбачені частиною третьою ст. 24 цього Закону.

Закон України "Про правові засади цивільного захисту" 24.06.2004р. № 1&59-У

Ст. 34. До сил ЦЗ належать:

-   оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

-   спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані АР формування та їх підрозділи;

-   аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання ЦЗ;

-   формування особливого періоду;

-   авіаційні та піротехнічні підрозділи;

-   підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

Ст. 35. п. 2. До регіональних і місцевих сил ЦЗ належать:

-   аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

-   спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;

-   сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

-  сили і засоби територіальних підсистем СС ЦЗ;

-   сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів ЦЗ;

- добровільні рятувальні формування.

Постанови КМУ "Про затвердження Положення про Цивільну оборону України" від 10.05.1994 р. № 299 (зміни 94, 96,97,99, 2001 р.

Розділ II пункти 6, 8:

6. Для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій застосовуються сили цивільної оборони: війська, спеціальні і невоєнізовані формування..

8. Невоєнізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил цивільної оборони, які створюються на воєнний час в областях, містах, районах, а також на підприємствах, що продовжуватимуть свою виробничу діяльність під час війни.

До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій.

Комплектування невоєнізованих формувань здійснюється у встановленому законодавством порядку з врахуванням завдань штабів цивільної оборони.

Порядок використання особового складу невоєнізованих формувань, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час визначають Уряд Криму, обласні державні адміністрації та Севастопольська міська державна адміністрація.

Постанова КМУ України "Про єдину державну  систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру" від 08.08.1998 р. № 1198:

15. До складу сил і засобів єдиної державної системи входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

17. За рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, державних адміністрацій і виконавчих органів рад, за наказами керівників державних підприємств, установ та організацій на базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних., хімічних, ремонтних та інших) утворюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціальне навчання, періодично залучаються до участі у практичному відпрацюванні дій з ліквідації надзвичайних ситуацій разом із силами постійної готовності.

Наказ МНС України від 03.11.2004 р. № 145, зареєстрований в Міністерстві юстиції 14.12.2004 р. за № 1581/10180 "Про затвердження Порядку створення і функціонування територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту"

11. До складу сил і засобів територіальних підсистем (ЄС ЦЗ) входять сили й засоби оперативно-рятувальної служби ЦЗ, які розташовані на території регіону, територіальних формувань, спеціалізований служби ЦЗ, а також комунальні,

недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються до виконання завдань ЦЗ на відповідних територіях.

Розпорядження (рішення):

А. облдержадміністрації:

 

Б.  міської ради:

НФ ЦО (ЦЗ) створюються в областях, містах, районах, а також на підприємствах, установах і організаціях.

  

НФ ЦО (ЦЗ) - це група людей, яка не входить до складу Збройних Сил України, сформована згідно штату, оснащена спеціальною технікою та майном і призначена для виконання рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (зараження) і в районах лиха, захисту населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження, а також для проведення інших заходів ІІО (ЦЗ)

До НФ ЦО (ЦЗ) зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою. медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження,

По підпорядкованості формування підрозділяються: - на територіальні і об'єктові.

По призначенню; - на формування загального призначення і на формування служб ЦО.

По строках готовності: - на формування підвищеної готовності (із строком готовності 6-8 год.), інші формування (із строком готовності до 24 години).

Формування загального призначення призначаються для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках масового ураження (зараження) і в зонах катастрофічного затоплення. До них відносяться: зведені загони (команди, групи), зведені загони (команди) механізації робіт, рятувальні загони (команди, групи), зведеш мобільні загони АЕС, ПР і ПХЗ.

Зведений загін (команда, група) являється формуванням загального призначення. Створюються для вирішення завдань в мирний та воєнний час. Рятувальний загін (команда, група) створюється на воєнний час.

Зведені і рятувальні загони (команди, групи) призначені для розшуку витягнення та виносу уражених, які знаходяться під завалами, в зруйнованих і пошкоджених захисних спорудах, локалізації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах і виконання інших робіт. В залежності від характеру робіт, які виконуються вони можуть бути підсилені територіальними або об'єктовими формуваннями служб ЦО (ЦЗ).

Зведений загін (команда) механізації робіт призначається для виконання трудомістких робіт самостійно, а також для підсилення зведених та рятувальних загонів (команд, груп). Він виконує роботи по улаштуванню проїздів і проходів, будівництву загороджувальних смуг при локалізації лісових завалів, відколці та розкриттю завалених сховищ, локалізації аварій. При виконанні цих робіт самостійно загін (команда) механізації підсилюється рятувальними командами (групами) і формуваннями служб ЦО (ЦЗ).

Зведений мобільний загін АЕС призначається для локалізації і ліквідації осередків радіоактивного зараження при аваріях на АЕС як в мирний так і в воєнний час.

Зведений мобільний загін спеціального захисту призначається для ліквідації радіоактивного і хімічного зараження, а також для локалізації і ліквідації наслідків аварій на хімічно-небезпечних об'єктах і при транспортуванні НХР як в мирний так і воєнний час.

Формування служб ЦО (ЦЗ) призначаються для виконання спеціальних заходів при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт (ведення розвідки, надання медичної допомоги, локалізації і тушіння пожеж, проведення протирадіаційних та протихімічних заходів, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, охорони громадського порядку та ін.), підсилення та забезпечення дій формувань загального призначення при виконанні ними задач в осередках ураження (зараження). Організаційно вони складаються із загонів, команд, груп, бригад, дружин, ланок, відділень, постів і призначаються:

-         розвідувальні групи, ланки і пости радіаційного та хімічного спостереження;

-         для ведення розвідки: в осередках ураження (зараження), зонах катастрофічного затоплення;

 

-   в районах масових пожеж, місцях розташування формувань та населення;

-   команди, групи і ланки зв'язку - для забезпечення зв'язком начальників ЦО (ЦЗ) органів управління ЦО (ЦЗ) і пунктів управління із підпорядкованими і взаємодіючими силами;

-   медичні загони, бригади, групи, дружини і санітарні пости — ведення медичної і бактеріологічної розвідки, надання медичної допомоги тим, хто постраждав в осередках ураження, проведення протиепідемічних та санітарно гігієнічних заходів в осередках зараження, а також для догляду за ураженими;

- протипожежні та лісопожежні команди, відділення і ланки - для локалізації і тушіння пожеж на маршрутах висунення, на об'єктах рятувальних робіт і обслуговування захисних споруд;

-   аварійно-технічні команди - для ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства;

- загони, команди, групи, станції і пункти Р та ХЗ — для локалізації наслідків радіаційного і хімічного зараження та забезпечення дій формувань на маршрутах висунення і в осередках ураження. З цією метою вони проводять санітарну обробку особистого складу формувань і населення, знезаражують територію і споруди, ведуть спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою. Крім того, вказані формування притягаються для локалізації і ліквідації осередків хімічного зараження:

-   автомобільні загони і колони для перевезення в позаміську зону евакуйованого населення, вивіз із міст матеріальних цінностей, перевезення сил ЦО до осередків ураження (зараження), евакуації уражених в лікувальні заклади позаміської зони, підвезення робочих змін, доставки матеріальних засобів для будівництва захисних споруд;

-   команди і групи охорони громадського порядку - для організації комендантської служби і підтримання порядку в населених пунктах, на об'єктах, в районах розташування, а також в пунктах збору, на маршрутах вивозу робочих, службовців і населення в позаміську зону і висунення сил ЦО (ЦЗ) в осередки ураження (зараження);

-   підрозділи харчування (рухомі пункти харчування) - для забезпечення гарячим харчуванням особового складу НФ ДО (ЦЗ) розміщення і ігри веденні рятувальних та інших невідкладних робіт, а також ураженого населення в загонах першої медичної допомоги;

-   підрозділи торгівлі продовольчими товарами (рухомі пункти продовольчого постачання; - для забезпечення особистого складу НФ ЦО (ЦЗ) продуктами харчування (сухим пайком) при відсутності можливості приготування гарячої страви;

-   підрозділи торгівлі промисловими товарами (рухомі  пункти речового постачання) — для забезпечення санітарно - обмивочних пунктів і загонів першої медичної допомоги обмінним одягом, білизною та взуттям;

-   рухомі автозаправні станції - для забезпечення автотранспорту та іншої техніки формувань паливом і мастильними матеріалами;

-   ланки підвозу води (створюються при необхідності в районах з жарким кліматом і недостатньою кількістю джерел води) — для забезпечення особистого складу формувань і ураженого населення водою;

-   підрозділи технічного забезпечення (рухомі ремонтно-відновлювальні і евакуаційні групи) - для виконання поточного ремонту техніки в польових умовах та її евакуації;

-   команди, бригади, групи та ланки по захисту сільськогосподарських тварин - для ведення ветеринарної розвідки, ветеринарної обробки уражених тварин, захисту тварин, фуражу і джерел води, знезаражування фуражу і продуктів тваринницького походження, ферм та інших місць розміщення тварин, а також для проведення профілактичних ветеринарно-санітарних і охоронно-карантинних заходів;

-   команди, бригади, групи і ланки по захисту сільськогосподарських рослин - для ведення фітопатологічної та етномологічної розвідки, проведення заходів по захисту рослин та продуктів рослинництва, знезаражування сільськогосподарських угідь і продуктів рослинництва.

В залежності від місцевих умов і при наявності бази по рішенню відповідних начальників ЦО (ЦЗ) можуть створюватися формування і інших служб.

Територіальні формування створюються в областях, містах, міських і сільських районах і підпорядковуються відповідним начальникам ЦО (ЦЗ) Вони використовуються для вирішення завдань ЦО (ЦЗ) спільно з об'єктовими формуваннями на найбільш важливих об'єктах народного господарства згідно планів ЦО (ЦЗ) областей, міст та районів.

До територіальних формувань, відносяться формування загального призначення (зведені загони та команди механізаційних робіт, зведені мобільні загони АВС, Р і ХЗ), а також наступні формування служб ЦО(ЦЗ):

-   розвідувальні загони, групи, ланки річкової (морської) розвідки та на засобах залізничного транспорту, а також літаки (вертольоти) повітряної розвідки;

-   зв'язку (команди, групи);

-   медичні загони першої медичної допомоги, при епідеміологічної розвідки, загін або бригади спеціалізованої медичної допомоги, спеціалізовані протиепідемічні бригади, рухомі протиепідемічні загони, інфекційні рухомі шпиталі);

-   інженери (групи інженерної розвідки, команди по ремонту та відновленню доріг і мостів, команди підривних робіт, ланки по обслуговуванню сховищ);

-   аварійно-технічні (аварійно-технічні команди по електромережах, аварійно -газотехнічні команди, команди водопровідно-каналізаційних або теплових мереж);

-   протирадіаційного і протихімічного захисту (групи та ланки радіаційної та хімічної розвідки, зведені загони або команди протирадіаційного та протихімічного захисту, команди знезаражування, санітарно-обмивочні пункти, станції знезаражування одягу і транспорту);

-   автомобільні (загони, колони);

-   охорони громадського порядку (команди, групи);

 

-     матеріального забезпечення (рухомі пункти харчування, пункти продовольчого та речового  постачання, рухомі автозаправні станції, ланки підвозу води);

-    технічного забезпечення (рухомі ремонтно-відновлювальні та евакуаційні групи);

-    захисту сільськогосподарських рослин та тварин (ланки ветеринарної і фітопатологічної розвідки, бригади захисту рослин та тварин, спеціалізовані ветеринарні групи, групи захисту рослин);

               інші формування служб, які створюються в залежності від місцевих умов. Територіальні формування загального призначення створюються, як правило, на базі організацій та підприємств обласного, місцевого та районного підпорядкування (будівельних, будівельно-монтажних, комунального господарства та інші).

-    При визначених умовах створення таких формувань можливо на базі і інших підприємств. В сільських районах вони створюються на базі районних організацій та підприємств, а також найближчих до районних центрів господарств.

-    Базою для створення територіальних формувань служб ЦО являються родинні підприємства, організації, установи з врахуванням профілю їх діяльності, наявності відповідних спеціалістів, матеріальних і технічних засобів.

-    Об'єктові формування створюються на всіх об'єктах народного господарства, підпорядковуються начальникам ЦО (ЦЗ) цих об'єктів і використовуються, як правило, на тих об'єктах, на базі яких вони створені.

-    По рішенню начальників ЦО (ЦЗ) областей, міст та районів, вони можуть притягуватися для ведення рятувальних робіт і на інших суб'єктах господарської діяльності (далі СГД).

Об'єктові формування складаються із формувань загального призначення і формувань служб ЦО, які створюються на підприємствах, організаціях, установах,, навчальних закладах, сільськогосподарських підприємствах.

Основними формуваннями на промислових підприємствах являються формування загального призначення: зведені загони (команди, групи) і рятувальні загони (команди, групи), а на інших об'єктах народного господарства - рятувальні загони (команди, групи). Крім формувань загального призначення на СГД створюються формування служб ЦО.

До них відносяться:

- розвідувальні групи (ланки);

- пости радіаційного та хімічного спостереження;

- групи (ланки) зв'язку;

- санітарні дружини (загони санітарних дружин);

- санітарні пости;

- аварійно-технічні команди;

- команди (відділення, ланки) пожежегасіння;

- команди (групи) охорони громадського порядку;

- ланки по обслуговуванню сховищ.

В залежності від наявності відповідної бази можуть створюватися:

-   команди знезаражування;

-   санітарно-обмивочні пункти;

-   станції знезаражування та транспорту;

-   рухомі пункти харчування;

-   інші формування в залежності від місцевих умов.

На СГД, які виробляють або використовують НХР, замість зведених загонів (команд, груп) загального призначення створюються зведені загони (команди, групи) протирадіаційного та протихімічного захисту.

На вугільних, сланцевих та інших шахтах, для вирішення завдань ЦО (ЦЗ) під землею, створюються допоміжні гірничо - рятувальні команди та команди по обслуговуванню сховищ, які обладнанні в гірських виробітках.

„На об’єктах лісового господарства створюються лісові пожежні команди; (відділення), матеріального забезпечення (рухомі пункти харчування, пункти продовольчого та речового постачання, рухомі автозаправні станції, ланки підвозу води);

-    технічного забезпечення (рухомі ремонтно-відновлювальні та евакуаційні групи);

-    захисту сільськогосподарських рослин та тварин (ланки ветеринарної і фітопатологічної розвідки, бригади захисту рослин та тварин, спеціалізовані ветеринарні групи, групи захисту рослин);

-            інші формування служб, які створюються в залежності від місцевих умов.

В сільськогосподарських СГД:

-   зведені команди (групи);

-   пости радіаційного та хімічного спостереження;

-   санітарні дружини;

-   санітарні пости, команди (відділення, ланки) пожежегасіння;

-   команди (групи) охорони громадського порядку,

-   команди (бригади) захисту тварин;

-   команди (бригади) захисту рослин та інші формування.

В установах та організаціях (апаратах міністерств, держкомітетів і відомств, в науково-дослідницьких і проектних організаціях, лікувальних закладах, конторах, банках і т.п.) для виконання завдань ЦО (ЦЗ) при наявності відповідної бази створюються:

-   рятувальні загони (команди, групи);

-   розвідувальні групи;

-   пости радіаційного та хімічного спостереження;

-   групи (ланки) зв'язку;

-   санітарні дружини і пости;

-   команди (відділення, ланки) пожежегасіння;

-   команди (групи) охорони громадського порядку;

-   ланки по обслуговуванню сховищ та інші формування.

-   У ЖКС міст створюються:

-   аварійно-технічні групи (ланки);

-   ланки по обслуговуванню сховищ;

-   пости радіаційного та хімічного спостереження;

-   санітарні пости;

-   групи (ланки) охорони громадського порядку.

Крім основних об'єктових формувань загального призначення і формувань служб ЦО (ЦЗ) можуть бути створені і інші формування.

В закладах і на об'єктах водного транспорту створюються морські (річкові) аварійно-рятувальні загони (групи), які призначені для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт на акваторіях, водних шляхах і прибережних об'єктах.

На підприємствах енергетики, залізничного, повітряного транспорту та зв'язку для вирішення завдань ЦО (ЦЗ) безпосередньо на своїх об'єктах створюються рятувальні, рятувально-відновлювальні і аварійно-технічні команди.

В будівельних та будівельно-монтажних організаціях, які не використовуються як бази для розгортання територіальних формувань ЦО (ЦЗ) загального призначення і спеціальних відомчих формувань, створюються такі формування служб ЦО (ЦЗ), як групи інженерної розвідки, команди по ремонту і відновленню доріг та мостів, команди підривних робіт.

На СГД формування різних призначень з метою покращення керівництва їх діями можуть об'єднуватися в зведені загони (команди).

 

Невоєнізовані формування цивільної оборони комплектуються робітниками та службовцями без звільнення їх від основної роботи. Зарахування громадян до складу формувань обумовлюється окремим пунктом при заключені трудової угоди з адміністрацією підприємства.

Успішне вирішення завдань цивільної оборони буде залежати відшумілого виконання командно-начальницьким та особовим складом невоєнізованих формувань своїх обов'язків.

 

Командир формування зобов'язаний:

1. Знати організацію, призначення та можливості формування, порядок забезпечення технікою та майном.

2. Знати рівень підготовки, моральні та ділові якості підлеглих.

3. Постійно удосконалювати особисту підготовку по ЦО, організовувати та проводити з особовим складом заняття, навчання, тренування.

4. Уміло керувати роботою формування, постійно підтримувати взаємодію з іншими НФ ЦО (під час проведення РіНАВР).

5. Рішуче та енергійне добиватися виконання поставлених завдань, проявляючи ініціативу і, у випадку необхідності, самостійно приймати рішення у відповідності з обставинами.

6. Турбуватися про забезпечення особового складу НФ ЦО засобами індивідуального захисту, слідкувати за виконанням мір безпеки при роботі з технікою, під час маршу, а також своєчасно приймаючи заходи щодо захисту від вторинних факторів ураження.

7. Навчати особовий склад умінню засовувати засоби індивідуального захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю, проведенню обеззараження та санітарної обробки людей.

8. Постійно знати наявність особового складу формування, наявність та стан техніки, паливно-мастильних та інших матеріальних засобів.

9. Організовувати матеріальне та технічне забезпечення формування.

10. Здійснювати контроль за правильним використанням, утриманням та зберіганням майна, спеціальної техніки, періодично особисто перевіряти їх справність та зберігання.

11. Постійно заохочувати смілі, розумні та ініціативні дії підлеглих.

Одним із головних обов'язків командирів НФ ЦО являється робота по підтриманню формування в постійній готовності до виконання завдань цивільної оборони.

 

Штати формувань та табелі їх оснащення розробляються командиром згідно "Типової організації організаційно-штатної структури невоєнізованих формувань", "Приблизних норм оснащення невоєнізованих формувань матеріально-технічними засобами", та затверджуються начальниками цивільної оборони за узгодженням з відповідними вищестоящими територіальними органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Для комплектування формувань використовується справна автомобільна, шляхо-будівельна та інша техніка, що не приписана до Збройних Сил України по мобілізації. Допускається припис одного комплекту техніки до двох-трьох однотипних формувань у різних змінах.

Потреба невоєнізованих формувань цивільної оборони у матеріальних ресурсах, техніці і спеціальних видах майна задовольняться згідно ''Положення про Цивільну оборону України".

Забезпечення формувань спеціальним майном, а також технікою, майном і матеріально-технічними засобами народногосподарського призначення здійснюється постачальницькими структурами з оплатою заявником вартості матеріальних ресурсів, а також технікою та матеріально-технічними ресурсами, які є на підприємстві.

Невоєнізовані формування ЦО (ЦЗ) СГД включають у своєму складі:

командно-начальницький склад (КНС) та рядовий, склад. Відповідальність за підготовку НФ СГД несе начальник ЦО (ЦЗ) СГД.

 

Постійна готовність формування досягається:

 - завчасною підготовкою його до виконання покладених на нього завдань;

 - високим морально-психологічним станом особового складу;

- забезпеченням формування засобами індивідуального захисту та іншим майном;

- високим ступенем готовності автотранспорту, спеціальної техніки та засобів малої механізації;

 - високими навичками командно-начальницького складу і особового складу формування ЦО;

- знанням командно-начальницьким та особовим складом невоєнізованого формування цивільної оборони особливостей об'єктів можливих пошукових та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт;

 - безперервним та стійким управлінням, наявністю необхідних запасів та своєчасним їх поповненням.

 

Навчання формувань загального призначення і спеціалізованих формувань організує безпосередньо НШ ЦО об'єкта, а формувань служб ЦО — відповідний начальник служби СГД, командир формування.

 

НФ ЦО (ЦЗ) можуть бути використані в мирний час для боротьби з масовими лісовими пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф.

Для вирішення цих завдань можуть притягуватись:

-   всі територіальні формування загального призначення — зведені загони (команди) механізації робіт;

-       із об'єктових формувань загального призначення — зведені загони (команди, групи);

-       із формувань служб ЦО (ЦЗ) як територіальних, так і об'єктових - розвідувальні групи (територіальні), медичні (загони першої медичної допомоги, рухомі протиепідемічні загони, інфекційні рухомі шпиталі і санітарні дружини, які входять в склад зведених загонів, команд і груп), протипожежні і лісо-пожежні команди і відділення, аварійно-технічні команди (територіальні), зведені загони (команди і групи) протирадіаційного і протихімічного захисту. Ці формування використовуються для вирішення завдань мирного часу згідно зі своїм призначенням.

Кількість їх і загальна чисельність встановлюється Кабінетом Міністрів України, обласними державними адміністраціями з врахуванням приблизного розрахунку створення невоєнізованих формувань.

Ці формування повинні утримуватися в підвищеній готовності (строк приведення їх в готовність 6-8 годин).

Кількість формувань, які утримуються в підвищеній готовності визначаються старшим начальником.

На СГД, в залежності від характеру виробничої діяльності, можливостей, в підвищеній готовності утримуються:

-   розвідувальні групи, зведені загони (команди, групи);

групи (ланки) зв'язку;

-   санітарні дружини, які входять в склад зведених загонів (команд, груп);

-   ланки по обслуговуванню сховищ;

-   аварійно-технічні команди та інші формування за рішенням начальника ЦО(ЦЗ) СГД.

Решта формувань приводиться в готовність, в строки не більше 24 годин.

По своїй готовності невоєнізовані формування можуть бути:

-          підвищеної готовності – готовність через 6 годин;

-          повсякденної готовності – готовність до 24 годин.

 

 

Командир і штаб формування розробляють план приведення формувань в готовність.

Приведення формувань у готовність до дій за призначенням здійснюється згідно з планами, які розробляються на підприємствах в організаціях і установах. В планах визначаються основні завдання, які покладені на формування, перелік заходів, які проводяться, час і вико­навці, необхідні документи, які використовуються під час приведення в готовність. Відпрацьовуються, як додаток до плану, необхідні схеми, розрахунки та інше. Плани завчасно вивчаються з усіма виконавцями.

 

В планах передбачається:

- порядок і строки оповіщення і збору особового складу формувань,

порядок і строки видачі табельного майна та інших матеріальних засобів;

 - строки готовності;

- питання управління формуванням в період збору, приведення в готовність, висування в райони зосередження або в райони рятувальних робіт, організація комендантської служби;

 - питання взаємодії з іншими формуваннями;

- порядок забезпечення та інші питання.

 Строки приведення формувань в готовність встановлюється вищестоящими органами управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС виходячи із місцевих умов, але вони не повинні перебільшувати 12 годин.

 Готовність формувань перевіряється у ході планових перевірок стану ЦО і навчань цивільної оборони, але не менше одного разу на три роки.

 

При цьому визначається :

 - час збору формувань, приведення їх у готовність, вихід у райони зосередження, до об'єктів рятувальних робіт;

- готовність і здатність формувань вирішувати завдання цивільної вборони згідно призначення;

 - забезпеченість формувань засобами індивідуального захисту, технікою, майном і спецодягом, порядок їх зберігання та готовність до використання;

реальність усіх розрахунків;

 - відповідність кількості, чисельності, організаційної структури оснащеності формувань характеру та обсягу завдань з урахуванням особливостей виробництва, специфіки міста, району, області, регіону.

Громадяни України, які зараховані у склад невоєнізованих формувань ЦО зобов'язані:

 - проходити навчання у групах підготовки по ЦО, під час тактико-спеціальних навчань, перевірок стану цивільної оборони об'єкту та при підвищенні кваліфікації;

- брати участь в тренуваннях та навчаннях цивільної оборони;

- утримувати закріплену за ними техніку, майно та інструмент у справному стані;

- знати стан техногенної безпеки на об'єкті;

- знати обстановку на техногенних небезпечних об'єктах в зону ураження яких попадає суб'єкт господарської діяльності;

- підвищувати свою професійну, фізичну та морально-психологічну підготовку,

брати участь в рятувальних роботах, виконувати інші задачі, покладені на формування.

Громадяни, які зараховані у склад формувань і ухиляються від виконання обов'язків з питань ЦО, притягуються до відповідальності згідно чинному законодавству.

Підготовка особового складу формувань здійснюється згідно з "Положенням про Цивільну оборону України".

 

„Забезпечення прав і соціальних гарантій осіб”, у тому числі й особового складу формувань, які залучаються до ліквідації НС:

- відповідно до Закону України “ Про Цивільну оборону України ”, потреби цивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні задовольняються центральними органами виконавчої влади, уповноваженими з питань матеріальних ресурсів та економіки, з оплатою замовником виробникам вартості виділених матеріальних ресурсів.

 - відповідно до статті 5 Закону України - „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” -

 висвітлюються права громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру --

 Громадяни України у сфері захисту населення і  територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру мають право на:

- отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

- забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у разі їх виникнення;

- звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- відшкодування згідно із законом шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі за висновками Державної  служби медицини катастроф та/або лікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновлення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм;

- інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних  ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України.

 Відповідно до Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» ВРУ, №1281-ХІМ, 1999 р., Київ.

Залучення громадян, які не є рятувальниками, утому числі й КНС та особового складу НФ ЦЗ (ЦО) до проведення аварійно-рятувальних робіт здійснюється за наявності рішення уповноваженого керівника з питань ліквідації надзвичайної ситуації, їх письмової згоди та обов'язкового особистого страхування за рахунок бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

На громадян, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних робіт, поширюються права, передбачені частиною третьою статті 24 нього Закону.

У разі проведення аварійно-рятувальних робіт неатестованими професійних аварійно-рятувальними службами, допуску до них не атестованих рятувальників відповідні посадові особи цих служб несуть відповідальність згідно із законодавством.

За непрофесійне проведення аварійно-рятувальних робіт, навмисне заподіяння шкоди здоров'ю громадян під час їх виконання, а також навколишньому природному середовищу, матеріальним та культурним цінностям рятувальники несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Рятувальники, які виконують свої функції згідно з наданими їм правами та відповідно до своїх обов'язків, не несуть відповідальності за завданні збитки під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

 

 



Создан 29 мая 2013